Іноді якось так змучуєшся, витрачаєш на роботі всі сили, а коли добираєшся додому, то хочеться тільки відпочити. Ну зрозуміло, що це не завжди так, іноді і книжку хочеться почитати, наприклад Сочинение стихотворений Лермонтова, чи ще якої класики :). Ну може ще Пушкіна. А от твори Тараса Григоровича Шевченка та Івана Яковича Франка, Лесі Українки - от в цих роботах часто можна зловити якусь ту хвилю та відчути як народжується ідея наступної (чи просто майбутньої) фотосесії. Чому так?
Річ у тім, що образи, які змальовуються при їх уяві породжують бажання відобразити описані моменти.
Фактично книга виступає одним із джерел натхнення, сповнення нових ідей. Часом згадуються не записані та не реалізовані думки про ті чи інші образи та сценарії. Прочитаний твір може мати вплив на свідомість митця як в плані звичайного відображення уявленої картинки, так і може викликати бажання продовжити та розширити зміст. Внаслідок цього можуть народитись чудові нові ілюстрації до старої книги у фотографіях. З іншого погляду, таким чином можуть виникнути і варіанти написання нових творів і наперед запланованими фотоілюстраціями.
Розгортання того чи іншого варіанту вже залежатиме від конкретної ситуації та потреб. Проте факт залишається фактом - регулярно потрібно читати і хдожню література, а не тільки спеціалізовану.