Так вже повелося, що на сьогоднішній день кожнолму з нас важко обійтися боз якоїсь дзвонилки. Чи то звичайний телефон, чи просунутий iphone, але у кожного в кишені знаходиться якась дзвонилка. Чому так? Чому колись люди для комунікації користувались послугами навчених поштових голубів, а сьогодні для доставки листа достатньо натиснути пару клавіш і вуаля - лист доставлено.
Так, технічний прогрес вже дійшов до того, що телевізор можна дивитись через інтернет, а у інтернеті можна серфити з допомогою телевізора. Та що тут, телевізор можна і на мобільному девайсі переглядати.
Іноді складається враження, що скоро будемо мати в широкому доступі мобільні, з допомогою яких вирішуватимуться всі питання та задовільнятимуться всі потреби. Ну залишиться хіба самостійно буквально деякі функції виконувати...
Пам'ятаю як колись довго обирав нового мобільного, який би мав хороший зручний органайзер, щоб вчасно нагадував і зручно показував справи, які потрібно виконати, так сьогодні в мобільних записниках можна прям цілі мемуари писати. Ось і результати розвитку. А про ігрові можливості, то вже і нема що казати, прям цілі ігрові станції вмонтовуються до дзвонилок.
Тож на сьогоднішній день при підборі мобільного ми дивимось на такі показники як частота процесора, кількість оперативки, скільки музики ми зможемо чи фільмів завантажити, але аж ніяк не на то скільки записів ми зможемо внести до записника. От і маємо дарунки науково-технічного прогресу.