Чи просто зняти пристойний портрет? Досить просто, якщо слідувати простій інструкції і не відхилятися від неї.
Приміщення. Підійде будь-яка кімната де модель можна посадити на стілець поруч із вікном. Бажано, щоб вікна виходили на південну сторону і в кімнаті було досить світло. Можна звичайно знимкувати і в напівтемряві, але тоді буде потрібен штатив і тривала витримка. З вікон на модель не повинне потрапляти пряме сонячне світло. Світло повинно бути розсіяним як на вулиці, коли сонце прикрите хмарами. У
будь-якому випадку це не проблема, тому що навіть в сонячний день можна
знайти місце куди не потрапляють прямі сонячні промені. Увечері і при штучному освітленні краще не знимкувати - занадто багато проблем.
Фототехніка та обладнання. Фотографувати
в загальному можна чим завгодно, але головна вимога це наявність
об'єктива з фокусною відстанню 70-80мм (для плівкових камер). Об'єктив
з великою фокусною відстанню дасть занадто плоске зображення, а з
маленькою фокусною відстанню - спотворить пропорції особи. Плівка підійде будь-яка чорно-біла або кольорова. Для фону слід використовувати лист паперу, найкраще світло-сірий, який потрібно повісити за моделлю. Не слід вішати за моделлю м'яті простирадла й гарні коврики. Фон повинен бути світлим без всяких плям. Можна використовувати і білий папір, але тоді потрібно вводити експокорекцію, що дозволяє робити не кожна камера. При використанні чисто білого тла автоматика камери буде намагатися зробити все середньосірим і особа буде затемненою. Якщо
у Вас світлі стіни без строкатого малюнка, то можна фон не
використовувати, але тоді доведеться відсунути модель від стіни на пару
метрів, щоб тло в кадрі розмилося. Оптимальний варіант - це звичайно купити в магазині невеликий Фотофон світлого чи світло-сірого кольору. Також необхідно виготовити відбивач. Якщо у Вас немає фірмового, то просто купуєте аркуш ватману і наклеюєте його на яку-небудь картонку.
Модель. Від моделі відсотків на дев'яносто залежить успіх Вашої зйомки. Тому потрібно завжди дивитися правді в очі і розуміти, що тільки в казках з каченяти виходить білий лебідь. Все залежить від того з якою метою Ви знімаєте портрет. Якщо
знімаєте знайомих або родичів для домашнього альбому, то немає проблем -
всі будуть задоволені і немає проблем з вибором моделі, знімаєте те що
є, але якщо Ви хочете зробити портрет, яким будуть захоплюватися
незнайомі люди, то починаються проблеми. Справжню фотомодель знайти дуже складно, їх дуже мало, можна сказати майже зовсім немає. Якщо хтось регулярно знімається в рекламі і пропонує свої послуги за гроші, то це ще нічого не означає. Людина може здаватися гарною або цікавою у житті, але на знімку вийде просто фізіономія з порожнім виразом очей. В
загальному для початку просто варто запам'ятати, що красуні можуть
виходити жахливо, а з непоказних на перший погляд людей, виходити
прекрасні портрети. Не слід також думати, що якщо модель гарна, то й всі знімки будуть гарними. Так не буває. Один знімок з десяти вдалий - це вже непогано. Може й взагалі в якийсь день нічого не вийти - ну не той настрій у моделі. У будь-якому випадку, потрібно спочатку освоїти техніку зйомки, а вже потім займатися пошуком моделей для своїх шедеврів. Перед зйомкою слід обов'язково зайнятися зовнішнім виглядом моделі. З
чоловіками простіше, а от за жінками потрібно стежити, тому що зазвичай
вони використовують стільки косметики, що за нею вже й живої людини прогледіти складно. Косметику використовувати потрібно, але не повинно бути видно, що її використали. Тільки трохи підкреслити окремі риси й сховати деякі дефекти. Найоптимальніший варіант - це тільки тональний крем, який вирівняє поверхню обличчя, чуть чуть туші і неяскравої помади. Дрібні дефекти особи простіше потім прибрати у фотошопі. Що стосується одягу, то він не повинен бути помітним в кадрі. Для молодої жінки краще просто голі плечі.
Процес зйомки. Модель готова, фон повішений, камера заряджена, можна приступати до зйомки. Недалеко від вікна ставимо стілець і садимо на нього модель, правим боком до вікна, на деякій відстані від фону. Стілець трішки повертаємо до вікна, щоб плечі виявилися трохи повернені. Праворуч
від лиця (праворуч по відношенню до фотографа), максимально близько,
але так щоб не потрапляв у кадр, ставимо відбивач із білого паперу. Можна попросити кого-небудь потримати, а можна просто поставити поруч на стілець. У результаті вся особа повинна бути добре освітлено, а ліва частина освітлена трохи більше правої. Якщо використовується зум-об'єктив, то виставляємо фокусну відстань 70-80мм (для плівки). Знімаємо з діафрагмою 8. Якщо
діафрагму закрити більше, то буде потрібно занадто велика витримка, а
якщо відкрити, то можемо просто не потрапити у фокус. Витримку визначаємо експонометром, або довіряємося автоматиці камери. Якщо знімаємо не негра й не на чисто білому фоні, то автоматика обманює рідко. Слід
мати на увазі, що при використанні не дуже чутливої плівки і не надто
великому вікні, витримка може знадобитися досить велика (до половини
секунди) і без штатива не обійтися. Взагалі штатив при зйомці портрета річ украй бажана, особливо, якщо у Вас із незвички трясуться руки:) Фотографії робимо з висоти рівня очей моделі або трохи вище. Особу моделі повертаємо трохи до вікна, дивитися при цьому вона повинна природньо в камеру. Більшість моделей чомусь задирають підборіддя нагору, тому чергова фраза - "Підборіддя трохи опусти ". Щоб
уникнути скам'янілого виразу обличчя до і під час процесу зйомки слід
спілкуватися з моделлю і пояснити, що якщо нічого путнього не вийде, то
плівка просто буде викинута. Плануємо зняти 10-12 кадрів. При
меншій кількості варіантів - або модель виявиться із закритими очима,
або фокус не туди наведете, а при більшій кількості людині просто
набридне позувати. Фокусувати завжди потрібно по очах, а при поверненій голові - по найближчому до Вас оці. Типова помилка - помістити всю голову в кадр, зняти з автофокусом і отримати різкий кінчик носа з розпливчастими очима. Тому
спочатку сполучаємо центр кадра з очима, фокусуємо камеру (краще
автофокусом), потім повертаємо камеру так щоб все що потрібно вмістилося
в кадрі й натискаємо спуск. Можна фокусуватися і руками і не переміщати камеру, але це займає більше часу, та й не у всіх зір ідеальний. Знімати
зі штатива краще ще й тому, що після наведення фокуса, при зрушенні
камери вперед-назад на кілька сантиметрів фокусуватися доведеться
заново. Голову в кадрі потрібно розміщати так, щоб очі виявилися приблизно на відстані однієї третини від верху кадра. Типовою помилкою новачків є розміщення очей по центру кадру і багато вільного місця над головою. Отже зйомку закінчили, модель відпустили, проявляємо плівку або завантажуємо файли на комп'ютер і дивимося результат. Результат як звичайно так собі. З
десятка кадрів тільки один більш-менш пристойний, та й на тому фокус
вийшов на дальшому оці, а ближній вийшов не зовсім різко. Фон
замість сірого чомусь вийшов після сканування блакитним, але нас це
особливо не хвилює, так як портрет будемо робити чорно-білим.
Спочатку проводимо кадрування і прибираємо все зайве. Внизу
обрізаємо частина кадру, щоб майже прибрати голі плечі, але при цьому
очі виявляються занадто близько до центру і доводиться обрізати небагато
зверху, щоб очі перебували на рівні третини кадру від верху. Праворуч теж обрізаємо зайве, щоб очі виявилися трохи правіше.
Чистимо сміття й видаляємо дрібні дефекти на обличчі, використовуючи фотошопівський штамп.
Тепер переводимо зображення в чорно-білий колір. Найпростіше
використовувати функцію Знебарвити (Desaturate) у фотошопі, але
він не дозволяє виділити або прибрати окремі колірні деталі, тому краще
використовувати функцію Пом'якшування каналів (Channel Mixer). Із допомогою цієї функції можна наприклад висвітлити або затемнити шкіру або наприклад висвітлити яскраві губи. Ми вибираємо по своєму смаку значення каналів +50, +30, +20 і одержуємо фото. Потім
Рівнями (Levels) робимо зображення трохи контрастніше, але при цьому
стежимо, щоб не вийшло абсолютно чорних або білих ділянок.
Зменшуємо фото до необхідного розміру і вставляємо в рамочку.
